Вихід із кризи: економічний націоналізм!

Фрідріх Ліст (1789-1846) – відомий, а нині призабутий німецький економіст і підприємець, пізніше - американський емігрант і дипломат, здобув собі безсмертну славу книжкою «Національна система політичної економіки». Вона потрапила 1848 року під гостру критику К.Маркса, який сповідував діаметрально протилежну концепцію. Історія й реальне життя винесли марксовим ідеям, у різновиді комунізму, смертельний вирок. Натомість економічні ідеї Ф.Ліста, зокрема для країн, які настраждалися від комуністів, а також у час нинішньої катастрофічної кризи фінансів та виробництва, стають не лише актуальними, але й спасенними, якщо їх адекватно застосувати. Це стосується особливо України з її постсовєтською, колоніально викривленою економікою, яку нині - з допомогою чиновницького апарату держави - сприватизувало кілька великих фінансово-промислових сімей.

На тему про актуальність лістіанства для сучасної кризової України в київському університеті ім.М.Драгоманова відбувся дискусійний «круглий стіл». Він мав конкретнішу назву «Національні інтереси: політика й економіка». Безпосереднім приводом цієї події та, відповідно, прес-конференції в приміщенні агентства «Інтерфакс», була поява 20 років назад книжки українського професора Гарвардського університету Романа Шпорлюка «Комунізм і націоналізм. К.Маркс проти Ф.Ліста». Український переклад цієї праці побачив світ 1998 р., а тепер готується перевидання твору видавництвом «Дух і літера».

Головними акторами і «круглого столу», і прес-конференції були ініціатор та організатор цих заходів Володимир Панченко – підприємець і директор «Інституту суспільних досліджень» із Дніпропетровська, економіст І.Бураковський – професор НаУКМА та автор згаданої книжки - Р.Шпорлюк.

Німецький економіст Ф.Ліст у першій половині 19-го століття обґрунтував націоналізм як окрему економічну систему і дав визначення «економічній нації» - об’єднання людей на одній території для захисту своїх інтересів. Він уважав, що саме «національна економіка творить націю», а економічна могутність стає передумовою політичної сили та впливу нації. Положення про регульовану національною державою ринкову економіку справили відчутний вплив на економічний і політичний розвиток США, Італії, Чехії, Індії, Японії.

Роман Шпорлюк відзначив визначальну роль нації для розвитку ефективної економіки: «Саме національна консолідаця є необхідною передумовою економічного розвитку». Він ствердив, що українська політична нація фактично існує як історична і завершена даність, за яку проголосувало понад 90% громадян України на референдумі 1 грудня 1991 р. Крім того, нація перебуває постійно в русі та потребує реформування і модернізації. При чому нація і держава, які мають економічний, культурний та політичний виміри, перебувають у тривалій інтерактивній взаємодії.

Аналізуючи сучасну економічну ситуацію у світі та в Україні, І.Бураковський наголосив: «Державна політика на сучасному етапі за умов глобалізованого світу має спиратися на засаданичі принципи теорії Ф.Ліста». Якщо цього не зробити, підкреслив І.Бураковський, «ми втрачаємо історичність розвитку України», ми повинні плекати культуру ринку шляхом інституціоналізації економічної діяльності. А для того, щоб держава стала сильною, треба провадити таку економічну політику, яка була б адекватна до реалій, ефективна та про-активна, - казав І.Бураковський. Тобто вона має випереджати події, в тому й кризові, та шукати адекватні відповіді на виклики, які на нас насуваються.

Модератором одної з сесій виступав відомий економіст і нардеп Володимир Черняк. Він ствердив, що економічний лібералізм в країні себе скомпрометував як неадекватний до реалій в країні. Він зводився фактично до примітивного, виключно монетарного підходу до економічних рішень. На думку В.Черняка, мистецтво економічної політики влади має базуватися одночасно на ринковому механізмі та державному регулюванні.

Організатор «круглого столу» Володимир Панченко зі свого боку відзначив, що розуміння історії і сучасності як протистояння лише двох політекономічних систем – комунізму та лібералізму, є обмеженим та недостатнім. «Третій варіант розвитку, яким був і залишається економічний націоналізм, свого часу обрали багато країн як шлях до економічного процвітання. Сьогодні, в умовах кризи, коли Україна вже пережила крах комунізму і нині разом з усім світом переживає крах класичного економічного лібералізму, саме час згадати про Ліста і зрозуміти, що націоналізм – це вигідно».

З цього випливає ще один простий і логічний висновок: економіка розвиває націю, а нація й держава, тобто національна держава - сприяє здоровому економічному розвиткові на благо всіх громадян.

«Круглий стіл» про економічний націоналізм у тлумаченні Ф.Ліста повинен мати наслідки не тільки в теоретичній площині, а спонукати політиків і свідомих виборців до праці на захист національного ринку й над розвитком модернізованої економіки України.

Основні економічні положення Лістіянства

Фінанси: Фінансова політика перебуває під контролем держави, регулюється її законами, але не підорядковується державним установам. Збереження контрою національного капіталу над банківською системою.

Торгівля: Вільне існування внутрішнього ринку. Державне управління торгівлі в міждержавних угодах. Кожна держава захищає своїх виробників.

Промисловість: Державна підтримка власного виробника та стратегічно-важливих галузей промисловості. Державний контроль над ними.

Сільське господарство: Опора с/г - це середнє фермерське господарство. Їм надається право володіти засобами виробництва та самостійно розпоряджатися результатами своєї роботи. Діяльність не має наносити шкоди національному господарству. Рівень та маштаби конкуренції зводяться до мінімуму кооперативними спілками.

Роль держави: Держава – основний інструмент для досягнення економічного добробуту нації та народів, які проживають на її теренах. Через це держава є цінністю для її населення. Держава – окремий гравець в господарській системі поруч з іншими її суб’єктами.

Основна економічна мета: Економічний розвиток нації як частини світової спільноти. Класовість не заперечується, як у марксизмі, але і не допускається безконтрольна експлуатація робітників буржуазією (володарями капіталу). Добробут окремої людини напряму залежить від добробуту нації.

Приватна власність: Не є священною, але сприймається як необхідність. Приватна власність надається представникам нації з метою збільшення особистого та суспільного добробуту.

За Фрідріхом Лістом, держава має розвивати й інвестувати в науку, освіту та транспортну систему, які виступають головними рушіями розвитку та модернізації нації й держави.

Лістіянська економічна схема прагнула поєднати найоптимальніші методи планової, тобто регульованої, та ринкової економік.