Вночі з п'ятниці 29 на суботу 30 серпня ц.р. у Києві загинув заступник Голови проводу Організації Українських Націоналістів, депутат Тернопільської обласної ради, голова фракції "Наша Україна" в Тернопільській обласній раді Іван Гавдида. Попрощавшись у п'ятницю ввечері з своїми близькими друзями-співробітниками, Іван Гавдида попрямував до своєї квартири на Куренівці. На жаль, він до домівки не доїхав. Затривожені родичі і друзі протягом двох днів вели його розшук. Лише на третій день, включивши в розшук і київську міліцію, знайдено й опізнано тіло вже покійного Івана Гавдиди.

   Незважаючи на загадковість обставин і тяжкі поранення Івана Гавдиди, міліція неохоче бралася досліджувати обставини насильницької смерті і встановлювати мотиви явного вбивства. Тільки після неодноразових звернень і заяв депутатів фракції "Наша Україна" у Верховній Раді України і закликів створити власну депутатську слідчу комісію, правоохоронці почали розслідувати обставини і можливі мотиви зникнення та вбивства молодого політика і громадського діяча.

   Загадковість насильницької смерті і початкове байдуже ставлення державних органів характеризують ставлення влади до цінності життя людини,  і водночас підтверджують висловлене не одним промовцем у час похоронів Івана Гавдиди усвідомлення, що сьогодні в Україні небезпечно бути українцем.

   Цей трагічний випадок Провід ОУН розглядає як осторогу Організації та активним політикам-патріотам для їхньої власної безпеки, бо ворог не перестав зазіхати на її провідні кадри, зокрема в період боротьби за найвищі національні цілі.

    Несподівана втрата перспективного політика й динамічного громадського діяча-патріота Івана Гавдиди повинна стати поновною пересторогою і тривожним сигналом для всіх нас. Однак, смерть Друга, яка вона не болюча, не в силі нас залякати, вона повинна скріплювати нашу Організацію і її дії. Смерть чесних і мужніх борців лише  породжує усе нових діячів, одержимих національною ідеєю і національним чином.

Слава Україні! Героям Слава!

Київ, 11 вересня 2003 року